Геологічні дослідження Кропивницький
Геологічні дослідження на об’єкті під будівництво магазину продовольчих товарів в м. Кропивницький.
Протягом 1981-1991 рр. на території району виконувалися гідрогеологічні та інженерно-геологічні роботи, які дали змогу вивчити геоморфологічні, гідрогеологічні, інженерно-геологічні особливості, а також геолого-екологічні умови району. З тих пір і по теперішній час на території міста Кропивницький та прилягаючих до нього районів проводились численні геологічні і інженерно-геологічні вишукування та дослідження.
Геологічні вишукування
На території геологічних вишукувань беруть участь глибокометаморфізовані породи архею і протерозою, а також осадові відклади палеозою, мезозою і кайнозою. Згідно зі схемою регіонального геолого-структурного районування фундаменту Українського щита, площа вишукувань входить до складу Кіровоградського блоку першого рангу, який є складовою частиною Центрально-Українського геоблоку.
Геологія ділянки має чітковиражену двоярусну будову. Верхній ярус складають відклади осадового чохла, які залягають горизонтально, нижній – глибокометаморфізовані утворення докембрійського фундаменту.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЯ ДІЛЯНКИ
У структурно-формаційному аспекті площа належить до Інгуло-Інгулецької структурно-формаційної зони (СФЗ), її Приінгульської структурно-формаційної підзони (СФП).
Техногенні відклади утворилися в результаті промислової та побутової діяльності людини і з кожним роком мають все більше розповсюдження і практичне значення. Склад порід різноманітний, від перевідкладених відкладів до промислових і побутових відходів.
Схили вододілів мають абсолютні відмітки від 150 до 210 м. Поверхня схилів слабохвиляста, з нахилом 0 – 5° у бік долин і великих балок, розчленована притоками річок, балками, ярами. Формування схилів пов’язано з накопиченням та площинним змивом осадових відкладів, яке тривало з нижнього неоплейстоцену до голоцену.
Для більшості долин річок і балок району, що досліджувались, характерний асиметричний профіль, що підкреслюється неоднаковою висотою і крутизною схилів, різним ступенем розвиненості терас. На симетричних ділянках спостерігається коритоподібний профіль. Схили долин розвинені переважно в пухких кайнозойських відкладах і від вододільних схилів відокремлюються бровкою.
Схили січуть різновікові відклади і формуються під дією глибинної та бічної ерозії і мають пізньонеоплейстоцен-голоценовий вік. Основою схилів є надзаплавні тераси, заплави, з поверхнею яких вони зчленовуються по лінії тилового шва, а в місцях інтенсивної бічної ерозії – по берегах річок.
Річкова мережа височини належить до басейнів рр. Дніпро (Інгулець, Тясмин, Ірклей, Чутка, Цибульник) та Південного Бугу (Інгул).
Гідрографічна мережа добре розвинута. Більшість водотоків належать до басейну рр. Інгул та Інгулець.
Крім річкових долин і зародкових ерозійних форм рельєфу (вимоїн, борозен), основними елементами морфологічного комплексу яружно-балочного типу рельєфу є яри та балки, які найбільше поширені на півночі території. Балки – це ерозійні форми рельєфу з виробленим коритоподібним, лоткоподібним профілем і плоским дном, мають різну конфігурацію в плані і витягнуті на кілька кілометрів. Спостерігаються прості балки, в морфології яких відображаються ознаки одного циклу розвитку, але зустрічаються терасовані форми.
На короткій відстані балки послідовно розтинають всю товщу четвертинних та дочетвертинних порід. Яри – сучасні ерозійні форми рельєфу з невиробленим У-подібним профілем. У лесовидних суглинках, які легко розмиваються, утворюються яри вузькі, каньйоноподібні глибиною до 25 – 30 м, з прямовисними схилами і вершиною. На площі спостерігаються яри донні, схилові та вододільні. Довжина ярів коливається від перших метрів до перших сотень метрів. В устях більшості ярів і балок розвинені широкі конуси виносу, які являють собою накопичення піщано-глинистого матеріалу потужністю до 5 м.
Геологічні роботи
Після виконання геологічних робіт був складений геологічний розріз, який прдставляє:
ІГЕ-1 – Насипний ґрунт (суглинок, ГРШ, включення будівельного сміття;
ІГЕ-2 – Суглинок легкий, лесовий, світло-коричневий, твердий;
ІГЕ-3 – Суглинок легкий, лесовий, коричнево-жовтий, напівтвердий;
ІГЕ-4 – Суглинок важкий, темно-коричневий, тугопластичний.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГОРОЗВІДКА
На період геологорозвідки до глибини буріння 9,0 м розкритий перший від поверхні водоносний горизонт в четвертинних лесопобідних відкладах.