Інженерні вишукування в Дніпропетрвоській області
Інженерні вишукування «Будівництво полігону твердих побутових відходів потужністю 119 тис. т. в смт.Томаківка Дніпропетровської області».
В адміністративному відношенні ділянка робіт розташована на північно-західній окраїні смт.Томаківка Дніпропетровській області, в межах верхів’я та серединної частини місцевого безіменного глибоко врізаного яру. Досліджуваний яр із південного-заходу обмежений автомобільною дорогою Томаківка-Олександрівка, із північного-заходу та північного-сходу орними землями.
Найближчими населеними пунктами від проектованого полігону ТПВ є смт.Томаківка (600 м південно-східніше), с.Кисличувата (800 м північно-східніше), с. Семенівка (3000 м південно-захід.).
Геологія ділянки
На геології ділянки для уточнення інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов пробурено 19 свердловин глибиною від 2,0 до 15,0 м.
Геологічні роботи здійснювались ручним та ударно-канатним способом верстатом УГБ-50М. Гибина та діаметр буріння визначались цільовим призначенням свердловин.
Можливо Вас зацікавить: буріння сердловин
У геоморфологічнім відношенні ділянка робіт розташована в зоні зчленування північного схилу Азовсько-Придніпровської височини й північної частини Причорноморської низовини.
Досліджувана територія розташована на вододілі правобережжя р.Дніпра й правому корінному схилі долини р.Томаківки в верхній її течії.
Поверхня його являє собою горбисту степову рівнину, розчленованою мережею балок та ярів: Мала Кам’янка, Камишувата, Кисличувата, Широка, Топила, рядом менш коротких безіменних балок та ярів.
Зазначені балки відділяються друг від друга вододілами, поверхня яких поступово знижується убік рік і балок, зливаючись із їхніми схилами.
У верхів’ях великих балок побудована велика кількість штучних водойм-ставків, які мають тісний гідрогеологічний зв’язок з першим від поверхні водоносним горизонтом і відіграють немаловажну роль у живлені підземних вод, а також у регулюванні поверхневого стоку.
Схили балок порізані численними вимоїнами й короткими ярами глибиною від декількох до 15 м., у бортах яких оголюються породи від четвертинного до неогенового віку. Найбільш глибокі яри утворюються в межах лесової товщі.
Донна частина балок заболочена та задернована, поросша очеретяною рослинністю, на більшому протязі балок протікають струмки, що утворювалися за рахунок дренуванні підземних вод, а також фільтрації води із поверхневих водойм. В літні періоди року водотоки по днищам балок часто пересихають.
Рельєф району характеризуються загальним ухилом поверхні убік Каховського водосховища, р.Томаківки, локально убік балок. Особливо помітне зниження поверхні спостерігається по схилах долин р.Дніпра й р.Томаківки, де плавність рельєфу порушується уступами річкових терас і найчастіше крутими схилами ярово-балкової мережі.
У долині р.Томаківки виділяються заплавна й надзаплавна акумуляційна тераса, яка піднімається над урізом води на 2-5 м.
Відмітки поверхні досліджуваного району коливаються від 95-100 м на вододільних ділянках до 30-40 м у межах днищ балок річкової мережі.
З несприятливих сучасних фізико-геологічних процесів і явищ у межах геології ділянки спостерігається площинний змив та лінійна ерозія, у межах знижених місцях рельєфу спостерігаються підтоплення й заболочування території, а також у межах верхів’я вододільного плато і його схилів слід зазначити наявність у геологічному розрізі значної товщі лесовидних ґрунтів, здатних проявляти просадні властивості при замочуванні.
Розвиток процесів розмиву спостерігається на схилах і в днищах річкових долин і балок. У результаті ерозійної діяльності на поверхні схилів утворювалися численні вимоїни і яри, що прорізують комплекс порід від четвертинних до неогенових.
На вододільних ділянках спостерігається лише слабко помітний розмив ґрунтово-рослинного шару в результаті зливових дощів. Розвитку процесів розмиву сприяє характер денної поверхні схилів, фізико-механічні властивості ґрунтів при участі поверхневого стоку й атмосферних опадів; комбінація всіх цих факторів проявляється при яроутворені.
Склад побутових і будівельних відходів смітника є характерним для селищ міського типу. Будівельне сміття представлене перемішаним суглинком із включенням щебеню, битої цегли, уламків бетону, шматків заліза й дроту. Побутове сміття представлене склом, пластиковими пляшками, поліетиленом, пакетами, вугіллям, золою, гнилими овочами, гноєм, деревом, ганчірками, взуттям та інше.
Геологія
Геолого-літологічний розріз в межах ділянки робіт із поверхні представлений:
- Сучасними техногенними відкладами – насипними ґрунтами (побутове та будівне сміття, суглинок ГРШ), невитриманої потужністю до 2,0м – ІГЕ-1.
- В днищі досліджуваного яру із поверхні залягають сучасні алювіально-делювіальні відклади представлені перевідкладеним суглинком, середнім, замуленим, від чорного до темно-сірого кольору, місцями із включенням обломків вапняку, від тугопластичної до м’якопластичної консистенції, потужністю 1,1-2,0 м – ІГЕ-2.
- На схилах яру під насипними ґрунтами і в місцях їх відсутності із поверхні залягають сучасні елювіальні відклади – ґрунтово-рослинний шар (суглинок гумусований, від чорного до темно-бурого кольору), потужністю 0,2-1,0 м – ІГЕ-3.
- Із глибини 0,2-1,0м ґрунтово-рослинний шар підстеляється середньо-верхньочетвертинними елювіальними, еолово-делювіальними лесовидними відкладами представленими:
– середнім суглинком, жовто-коричневого кольору, із включенням карбонатних стягнень, напівтвердої консистенції, потужністю до 2,1-3,2 м – ІГЕ-4;
– легким викопним суглинком, темно-коричневого кольору, від твердої до м’якопластичної консистенції, потужністю до 0,7-1,0 м – ІГЕ-5;
– легким суглинком, палево-жовтого кольору, від твердої до м’якопластичної консистенції, потужністю 1,8-3,0 м – ІГЕ-6;
– середнім суглинком, жовто-бурого кольору, із включенням карбонатів, від напівтвердої до м’якопластичної консистенції, потужністю до 0,5-1,5 м – ІГЕ-7;
– важким суглинком, червоно-бурого кольору, із включенням карбонатних стягнень та кристалів гіпсу, від напівтвердої до тугопластичної консистенції, потужністю 1,0-2,0 м – ІГЕ-8.
- Із глибини 8-9 м в межах схилів яру та глибини 2,5-5,0 м в межах днища верхів’я яру залягають пліоцен-нижньочетвертинні червоно-бурі глини, загіпсовані та карбонатизовані, напівтвердої консистенції, із включенням карбонатів і окислів марганцю, потужністю до 13,5 м – ІГЕ-9. В середній та нижній частині яру червоно-бурі глини виклинцьовується.
- Підстеляється четвертині та червоно-бурі глини міоценовими відкладами неогену, представленими піскуватою глиною, вапняковою, від світло-сірого до жовто-зеленого кольору, тугопластичної консистенції, потужністю до 10,5 м – ІГЕ-10; Іноді в товщі глинистих відкладів зустрічаються прошарки тріщинуватого вапняку, світло-сірого кольору, потужністю до 2,0 м – ІГЕ-12, та дисперсних продуктів їх вивітрювання (супісок сірий із включенням жорстви вапняку, пластичної консистенції), невитриманої потужності до 0,5 м – ІГЕ-11.
- В нижній частині яру, в межах його днища (розвідувальна свердловина №16) на глибині 3,5 м розкриті мезозой-кайнозойські елювіальні відклади представлені уламковою зоною кори вивітрювання кристалічних порід (жорства із супісковим заповнювачем), світло-сірого кольору, розкритою потужністю до 1,5 м – ІГЕ-13.
Можливо Вас зацікавить: геологічний розріз
