Геологія ділянки Кропивницький

Геологія ділянки на об’єкті: «Реконструкція набережної р. Інгул від вул. Михайлівської до вул.Київської в м.Кропивницькому».

При виконанні інженерно-геологічних вишукувань було вироблено 23  свердловини глибиною від 2,2 до 8,0 м, загальним метражем 137,7 п. м.

Можливо Вас зацікавить: буріння свердловин

Геологічні дослідження

Геологічні дослідження показали, що м. Кропивницький – середньої складності. Основною особливістю регіону являється велика різноманітність порід різного літологічного та фаціального складу, тобто багатошаровість, яка зумовлює різноманітність умов живлення та розвантаження водоносних горизонтів. Також характерною особливістю району являється тектонічна порушеність, що зумовлює нерівність рельєфу, та в деякій мірі стійкість схилів.

У геологічній будові території вишукувань беруть участь глибокометаморфізовані породи архею і протерозою, а також осадові відклади палеозою, мезозою і кайнозою. Згідно зі схемою геолого-структурного районування Українського щита, площа вишукувань розташована в межах Інгуло-Інгулецького геологічного району.

Інгуло-Інгулецька СФЗ відрізняється лінійним типом складчастості. Переважно теригенні та вулканогенно-осадові утворення інгуло-інгулецької серії накопичувались в умовах пасивних та активних окраїн континенту. Новоукраїнський масив належить до СРК магматичних дуг (АМ₂ – PR₁).

На території вишукувань четвертинні відклади мають майже повсюдне поширення і покривають суцільним шаром вододіли та їх схили і лише в нижніх частинах річкових долин і балок вони відсутні. Повний і найпотужніший розріз четвертинних відкладів, представлений комплексом порід еолово-делювіального, елювіального, алювіального, льодовикового генезису та їх похідних, спостерігається на плакорах і його потужність змінюється від 5 до 40м.

Голоцен представлений різними типами відкладів: еоловими, озерними, пролювіальними, алювіальними, делювіальними та техногенними.

Озерні відклади зустрічаються в окремих мілких озерах із стоячою водою. Представлені перешаруванням глинистих та супіщаних відкладів мулу з домішкою гумусової речовини, яка надає їм темно-сірого, зеленуватого та синюватого відтінку, з черепашками прісноводних молюсків. Потужність відкладів до 5 м.

Алювіально-делювіальні відклади представлені грубошаруватим матеріалом, серед якого переважають суглинки сірі, бурувато-сірі, середні до легких, зустрічаються також супіски, глинисті піски. Потужність відкладів зростає від верхів’їв до устя ярів і балок і становить від 0,5 до 6 – 10 м. За простяганням на схилах вони фаціально заміщуються еолово-делювіальними породами.

Алювіальні відклади складають заплави р. Тясмин, Інгул, Інгулець, Ірклей, Чутка, Цибульник та їхніх приток з постійними водотоками. Літологічний склад порід змінюється залежно від фації. Фації розмиву представлені грубоуламковим матеріалом: різнозернистим, переважно крупнозернистим піском з домішкою гравію та гальки. Для руслової фації характерні піски дрібно-середньозернисті, кварцові, сірі, жовтувато-світло-сірі, косошаруваті.

Заплавна фація представлена тонкозернистими пісками та супісками сірими, темно-сірими, глинистими, горизонтальношаруватими, з прошарками мулисто-глинистих відкладів. Старичні відклади представлені мулисто-суглинистим темно-сірим матеріалом, тонкошаруватим, з прошарками торфу та гуміфікованими рослинними рештками, з лінзами та малопотужними прошарками сірого тонкозернистого кварцового піску. Загальна потужність сучасного алювію змінюється від 2-3 м до 15-23 м.

Геологічні роботи

Геологічні роботи були проведені на степовій рівнині, яка розрізана густою мережею річкових долин, балок та ярів, яка належить до Придніпровської правобережної височини. Геоморфологічні області, виділені на території вишукувань, належать до Інгульської та Новоукраїнської морфоструктур третього рангу, які є частиною Кіровоградської морфоструктури другого рангу та Центральноукраїнської рівнинно-платформної морфоструктури першого рангу.

Геолого-літологічний розріз в межах ділянки робіт :

із поверхні ІГЕ-1а – Мул супіщаний, чорний, із вкл. рідкого будівельного сміття;

ІГЕ-1 – Насипний грунтово-рослинний шар;

ІГЕ-2 – Насипний супісок із лінзами піску та суглику, із вкл. будівельного сміття до 20%, темно-сірий;

ІГЕ-3 – Супісок слабкозаторфований, темно-сірий, пластичний, із лінзами піску та суглику;

ІГЕ-4 – Пісок мілкий, сірий, середньої щільності,  насичений водою;

ІГЕ-5 – Пісок крупний, із вкл. жорстви, сірий, середньої щільності,    насичений водою;

ІГЕ-6 – Уламкова зона кори вивітрювання кристалічних порід (жорств’яно-щебенистий грунт  із піщано-глинястим заповнювачем);

ІГЕ-7 – Граніт слабовивітрілий, міцний, сірий, крупнокристалічний,  щільний, нерозм’якшувальний, нерозчинний, незасолений.На період  вишукувань (серпень 2018р) ґрунтові води у межах ділянки робіт залягають на глибині 1,6-3,3 м (абс. від. 104,0 м) на рівні води в р.Інгул, у сучасних алювіальних  відкладах.

Можливо Вас зацікавить: геологічний розріз

Водовміщуючими породами є супісок, мілкий та крупний пісок.

Висоновком про геологічні дослідження є  те, що природною основою проектованих споруд можуть служити – ІГЕ-2 (з урахуванням глибини сезонного промерзання), ІГЕ-3, ІГЕ-4, ІГЕ-5, ІГЕ-6, ІГЕ-7.

ІГЕ-1 та ІГЕ-1а  не рекомендуються в якості  основи проектованих споруд.