Геологія Кіровоградська область

В геоморфологічному відношенні геологія ділянки знаходиться в межах Центральної частини придніпровської височини.

Геологічні дослідження

Головною водною артерією району є річка Інгул, ліва притока р. Південний Буг.

Четвертинні відклади мають повсюдне поширення і представлені в заплаві річки Інгул сучасними четвертинними відкладеннями (Q_IV), дрібно і тонкозернистим, рідше грубозернистими і гравелисті кварцовими пісками, здебільшого мулистими, з прошарками і лінзами глин, суглинками, загальною потужністю до 14м і верхньочетвертичного відкладеннями (Q_III ).

Можливо вас зацікавить: геологічна зйомка

Верхньочетвертичн відкладення представлені алювіальними утвореннями першої надзаплавної тераси (al Q_III3-4). Складені від дрібно і середньозернисті кварцовими жовтими і світло-жовтими пісками потужністю від 5 до 14м. У контакту з підстилаючими їх відкладеннями бучакського і палеоцену, за рахунок перемиваючи останніх, алювіальні відкладення мають більш крупнозернистий склад. Алювіальні відкладення I-ой тераси залягають на опадах палеоцену і бучакського світи палеогену.

Відкладення бучакського світи палеогену (Pg2в) представлені континентальними утвореннями і мають широке поширення.

Серед опадів цієї свити виділяються алювіальні відкладення, що залягають в підставі товщі і складені переважно грубозернистими, чистими пісками, потужність яких досягає 5-12м і відкладення озер, боліт, що складають решту верхню частину розрізу і представлені вуглистими піщано-глинистими відкладеннями, вторинними каолінами. До цього ж генетичному типу відносяться і буре вугілля, потужність яких в окремих випадках досягає 5-7м.

Піщані відкладення, що представляють найбільший інтерес в інженерно-геологічних дослідженях, складені переважно кварцовими, разнозерністимі, грубозернистими, з рідкісною галькою, погано відсортованими пісками, в різного ступеня глинистими. Догори склад пісків зазвичай змінюється в бік зменшення розмірів зерен і збільшення вмісту глинистої фракції.

Нижче залягають відкладення нижнього палеоцену нижнього відділу палеогену (Pg11), представлені своєрідною брекчієвидною породою, що має широке поширення. Брекчіевідно порода зеленувато-сірого та буро-сірого кольорів, щільна, що складається з численних зерен польового шпату, кварцу, уламків кристалічних і осадових порід, зцементованих піщано-глинистим матеріалом. Потужність їх залежить від характеру поверхні кристалічного фундаменту і становить в середньому 20-25 м.

Кора вивітрювання кристалічних порід (Р2-К2) має повсюдне поширення, хоча був відсутній лише на ділянках старого і сучасного розмиву.

Представлена ​​кора вивітрювання переважно світло-сірим, сірим, місцями озалізненим каоліном, що містить велику кількість гострокутих зерен кварцу. Кількість зерен зазвичай збільшується донизу, переходячи поступово в дресву. Потужність кори вивітрювання становить в середньому 20-25 м.

Кристалічні і метаморфічні породи архею – нижнього протерозою представлені сірими і рожево-сірими порфироподібна гранітами Кіровоградсько – Житомирського комплексу, їх мігматитами і гнейсами. Кристалічні породи залягають на глибинах від 10 до 40 метрів.

Інженерні вишукування

Гідрогеологічні умови геології ділянки визначаються його геологічною будовою. Водоносні горизонти приурочені тут до сучасних алювіальних відкладів, до верхньочетвертичних алювіальних відкладів, до відкладів бучакського світи і до тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію.

Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладеннях приурочений до тонко, дрібнозернистим слабо глинистих пісках, рідше супісках і суглинках. Горизонт безнапірний, глибина рівня води до 1 метра. Потужність його змінюється від 5 до 10-12 метрів. Режим водоносного горизонту тісно пов’язаний з рівнем води в річці і атмосферними опадами. Горизонт залягає в безпосередній близькості від денної поверхні і підлягає лабораторному забруднення.

Водоносний горизонт в верхньочетвертичних алювіальних відкладеннях приурочений до дрібнозернистим пісках, рідше супісках і суглинках. Зазвичай обводнених є тільки нижня частина відкладень потужністю від декількох метрів до 10-12 метрів.

Мождиво вас зацікавить: гідрогеологічні вишукування

В межах водозабору водоносний горизонт приурочений до піщано-гравійних відкладень  потужністю від 3 до 8 м, що залягає безпосередньо на піщано-гравелистих відкладеннях подугольного бучакського підгоризонта і подає разом з ними одну товщу обводнених порід. Водоносний горизонт безнапірний. Глибина рівня води змінюється від 2-5м поблизу заплави, до 10-16м далеко від неї.

У межах населених пунктів горизонт експлуатується місцевим населенням за допомогою шахтних колодязів.

Основним джерелом централізованого водопостачання на геології ділянки є водоносний горизонт, приурочений до товщі піщаних утворень бучакського світи, що заповнює Кіровоградсько-Новомиргородську депресію, збігається в плані з долиною річки Інгул. Цей водоносний горизонт розвідано на Северінському водозаборі.