Інженерні вишукування у Полтавській області

Інженерні вишукування проводились в північно-західній частині Полтавської області, в Лохвицькому районі, на південній околиці с. Лучка, біля старого металевого мосту, в межах русла та заплави р.Сула.

Інженерно-геологічні й гідрогеологічні дослідження проведені з метою вивчення інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов площадок проектованих гідроспоруд у руслі р.Сула – переливна стінка (новий міст),  на трьох протока на лівому березі р. Сула – перекат перемички №1,  №2, №3На геології ділянки розчистки стариць р.Сула пробурені 36 свердловин глибиною від 3,0 м до 5,0 м. Із акваторії  р.Сули відібрані проби води.

Можливо Вас зацікавить: геологія ділянки

Геологічні дослідження

Геологічні дослідження показують, що у верхів’ях великих балок, які впадають у р. Сула, побудована велика кількість штучних водойм-ставків, які мають тісний гідрогеологічний зв’язок з першим від поверхні водоносним горизонтом і відіграють важливу роль у живлені підземних вод, і у регулюванні поверхневого

Заплава та надзаплавна тераса р. Сула до підпора водами Кременчуцького  водосховища мала бугристо-западинну поверхню, із складною системою замкнутих витягнутих знижень, які характеризувались «застійним» гідрогеологічним режимом із формуванням мулів та замуленості ґрунтів. На ділянках поблизу річки, на луках, населення косило сіно для худоби. В паводковий період, підвищенний рівень води через затоки затаплював луки,  завдаючи збитків сінокосу.

Гідрографічна мережа району представлена р. Сула та її притоками.                                                  Річка Сула, ліва притока р. Дніпро, тече з півночі на південь.

Долина р. Сула широка, глибоко врізана і чітко виражена в рельєфі. Корінні схили долини високі, круті, їх прорізають глибокі балки та яри,  а терасована долина р. Сула виположена. Заплава з уступом, в деяких місцях вісртою до 3-х метрів зчленовується з високою заплавою, а за її відсутньостю з надзаплавною терасою.

Геологія в руслі річки представлений під шаром води потужністю від 0,0 до 1,9 – 3,0 м. сучасними алювіальними супіщаними відкладами а саме: ІГЕ-1 супісками жовтувато-сірими, пластичними, потужністю 0,6 м із включенням жорстви до 10,0%, котрі із глибини 1,0 м підстеляються середніми темно-сірими пластичними щільними суглинками ІГЕ-2 потужністю до 1,2 м., у підошві яких розкриті сірі пилуваті піски ІГЕ-3 середньої щільності, потужністю до 1,0 м. Закінчують розріз верхньочетвертинні дрібнозернисті сірі піски ІГЕ-4 середньої щільності, розкритої потужності 1,3-2,9 м. Крім того, вся поверхня донних відкладів у руслі річки покрита шаром різнозернистого піску потужністю 10-20 см. Мули в руслі річки розкриті не були. Всі донні відклади слабко замулені. Втрати від прожарювання складають від 0,5 до 1,9 %. Береги в цьому місті не зарослі очеретом. Правий берег крутіший за лівий, і глибший. Лівий берег повільно заглиблюється.

Геолого-літологічні розрізи правого і лівого берегів трохи різняться. На правому березі піски залягають ближче до поверхні ніж на лівому на 0,8 м.

На обох берегах під прошарками супісків і суглинків сумарною потужністю 2,6 – 3,4 м. розкриті піщані алювіальні відклади: сучасні сірі пилуваті піски ІГЕ-3 середньої щільності, потужністю до 1,0 м., і закінчують розріз верхньочетвертинні дрібнозернисті сірі піски ІГЕ-4 середньої щільності, розкритої потужності 1,3-2,9 м.

Можливо Вас зацікавить: геологічний розріз