Інженерно-геологічні вишукування грунтів в Дніпропетровській області
Інженерно-геологічні вишукування ґрунтів на об’єкті «Протиповеневі заходи на річках Самара і Бик Дніпропетровської області»
У результаті порушення водного режиму ріки Бик, що впадає в р.Самара, протягом останніх відбулося сильне замулення русел рік Самара й Бик. При проходженні весняних паводків вода виходить із берегів і затоплює знижені ділянки заплави, високої заплави й частково знижені ділянки житлового смт.Петропавлівка.
У результаті замулення русел рік, що є природними регіональними дренами, відбувся підйом рівня ґрунтових вод, що завдає значної шкоди житловим будинкам і сільськогосподарським угіддям, які перебувають на підтоплених ділянках.
Геологічні роботи
Проведення геологічних робіт передбачає:
– розчищення р.Бик на північно-західній окраїні смт.Петропавлівка (від автомобільного мосту Петропавлівка-Брагинівка до вул.Партизанська);
– з’єднання існуючого каналу із р.Бик в північній частині смт.Петропавлівка (із переходом каналу через автомобільну дорогу Петропавлівка –Самарське);
– реконструкції каналу між вулицями Леніна-Кірова в центральній частині смт.Петропавлівка.
При проведенні геологічних вишукувань було пробурено 28 свердловин глибиною від 2,0 м до 5,3 м з відбором зразків для визначення фізичних характеристик ґрунтів.
На території району в субмеридіональному напрямку протікає р. Самара й у субширотному – р.р. Бик і Сухий Бичок. Річкові долини всіх рік мають четвертинні тераси, а в долині р. Самара виділяється також пліоценова тераса.
Можливо Вас зацікавить: буріння свердловин
Ріка Самара – лівий приплив р. Дніпро, бере свій початок на Західному схилі Донецької височини й протікає по описуваному району зі сходу на захід. Ріка має асиметричну долину, лівий схил слабкогорбистий, пологий, правий схил більш крутий. Течія ріки в середній й нижній течії спокійна, швидкість її в межень до 0,07 м/сек, у паводок – 0,2-2,3 м/сек. Ріка Самара характеризується значною мінливістю витрат, яка повністю залежить від, випадіння атмосферних опадів. Максимальна витрата в паводок перевершує витрату в межень у кілька разів.
Ріка Бик, ліва притока р.Самари. У долині р. Бик заплава характеризується переважно плоскою поверхнею. Ширина заплави коливається від 0,5 до 2-х км. Заплава лугова, рідше чагарникова, рівна, пересічена заболоченими стародавніми рукавами й старицями, розчленована зволоженими западинами. Стариці р. Бик звивисті, що здебільшого суцільно зарослі очеретяною рослинністю.
Ширина русла 20-30 м, берега симетричні висотою до 2 м, на більшості території берегова ліня заросла очеретом, на середині річки очерет відсутній, дно V, мулисте.
Основне живлення ріка одержує за рахунок весняного сніготанення. Навесні заплава частково затоплюється паводковими водами. Підйом рівня ґрунтових вод спостерігається відразу ж за підйомом рівня води в ріці.
У межах заплави спостерігається прирічковий режим ґрунтових вод. Процес надшодження річкових вод у підземні горизонти може спостерігатися в порівняно короткий період часу – у період весняного паводку й тільки на вузьких смугах уздовж узбережжя (відбувається підпір ґрунтових вод, паводковими водами з наступним відновленням колишнього рівня). У міру віддалення від ріки підпор запізнюється в часі й амплітуда коливань загасає. Підйом рівня води в ріці в паводок досягає 1,0 м і більше.
Геологія
Геологія в руслі річки представлений: під стовпом води потужністю по центру річки до 2,2-3,3 м сучасними алювіальними відкладами – супіщаним мулом, чорного кольору, текучої консистенції, втрати від прожарювання складають до 6,4 %, потужність мула коливається від 0,4-0,7 м до 1,9 – ІГЕ-1.1, які підстеляються верхньочетвертинно-сучасними алювіальними відкладами представленими на початку розчистки
– замуленим супіском, потужністю до 3,5 м – ІГЕ-1.8;
– із середини й до кінця розчистки – легким замуленим суглинком, потужністю до 1,2м – ІГЕ-1.4. (див. розріз 3-3, 4-4, 5-5);
– підстеляються алювіальні відклади дрібнозернистими середньої щільності пісками ІГЕ-1.12.
На березі річки із поверхні залягають сучасні техногенні і елювіальні відклади представлені грунтово-рослинним шаром (суглинок гумусований, рідше супісок, із включенням напіврозкладених корінь рослинності, від чорного до темно-бурого і темно-коричневого кольору) – ІГЕ-1.2.
Підстеляються НГ і ГРШ сучасними алювіально-делювіальними відкладами пред-ставленими прошарками легких і середніх суглинків, чорного і сірого кольору, від тугопластичної до м’якопластичної консистенції, сумарної потужності 3,7-4,7 м – ІГЕ-1.5, 1.6, 1.7.
Із глибини 2,6-4,0 м сучасні ґрунти підстеляються середньо-верхньочетвертинними алювіальними відкладами представленими дрібнозернистим піском, середньої щільності, водонасиченим, у крівлі глинястим із лінзами супіску, розкритою потужністю до 1,8 м – ІГЕ-1.13.
Наявність важких та кольорових металів у донних ґрунтах порівняно з їхніми значеннями в ґрунтах даного регіону й залежить від характеру руслових відкладів, ступеня збагачення проб органічною речовиною й детритом. Значного перевищення граничнодопустимої концентрації в ґрунтах даного регіону не виявлен
Радіологічні дослідження показали що щільність радіоактивного забруднення у донних відкладах повсюдно не перевищуює допустимий рівень.
Геологія ділянки на всьому протязі глибиною 0,4-0,7 м., та шириною всередньому 5 м, в багатьох місцях пересипаний будівним та побутовим сміттям, простягається із південного-сходу на північний-захід. На період вишукувань (грудень 2016р) вода в днищі каналу відсутня, рівень грунтових вод справляє 0,2-0,3 м. Місцевість навколо каналу заболочена, густо зарісша очеретом. У верхів’ї каналу спостерігається деформація поверхні і приватних житлових будинків.
Можливо Вас зацікавить: геологія ділянки
