Особливостi геологічних вишукувань у Дніпрi

Інженерно-геологічна та гідрогеологічна частина проекту «Відновлення проточності та водності Самарської затоки в районі Животилівських плавнів. (капітальний ремонт)».

Геологічні дослідження

На площадці геологічних досліджень пробурені 27 свердловини глибиною від 1,1 м до 13,0 м з відбором зразків для визначення фізичних характеристик ґрунтів.

Можливо Вас зацікавить: БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Алювіальна терасована рівнина четвертинного віку включає в себе заплаву й тераси р.Самари, накладених на них більш ранніх ерозійних форм рельєфу (протоки, вимоїни, промоїни, балки, заплави та русла більш дрібних рік та ін.). Заплава високого рівня ріки характеризується хвилястим характером поверхні із складною системою замкнених височин і замкнених знижень, староріч й численними заболоченими мілководдями. Заболочені ділянки вкриті очеретом, де практично відсутня течія води й спостерігається максимальна потужність мулів. Піднесені ділянки густо заросли очеретом, чагарником і деревами, що піднімаються над зрізом води на 0,5-1,0 м.

Геологічні роботи

В орогідрографічному відношенні геологічні роботи проведені на хвилястій рівнині із загальним нахилом поверхні в південно-західному напрямку убік русла р.Дніпро. Територія робіт характеризується із добре розвинутою гідрографічною мережою. Усі ріки й водойми належать до басейну р.Самара яка у свою чергу є лівою притокою р.Дніпро.

У районі досліджень Самара тече із півночі на південь. Рельєф поверхні характеризується уступчастими формами в напрямку до найважливіших ерозійних дрен, головним чином до р.Самара.

Долина р.Самара стародавня, добре розроблена й глибоко врізана. Ширина долини р.Самара досягає 3,4-4,5 км. Режим ріки відрізняється мінливістю витрат й положення рівня води, що повністю залежать від кількості випадання атмосферних опадів. У період весняного сніготанення ріка заливає великі заплавні простори. У межень русло ріки шириною від 8 до 25 м сильно меандрує, місцями пересихає зовсім, утворюючи численні стариці та плесо. У долині р.Самари є багато озер і замкнених знижень, за формою здебільшого витягнутих у довжину, які є, очевидно, старицями рік і характеризуються застійним гідрогеологічним режимом, що у свою чергу приводить до формування замуленості ґрунтів та заболоченості території. Озера неглибокі, дно їх замулене, берега нерівні, пологі, найчастіше заросші болотною рослинністю (очеретом). У посушливу пору року більша частина їх пересихає.

У результаті будівництва Дніпровського водосховища відбулося затоплення заплави та частково надзаплавної тераси р. Самари.

Заплава та надзаплавна тераса р.Самара до затоплення водами Дніпровського водосховища мала бугристо-западенну поверхню, із широким розвитком еолових (піщаних кучугур) форм рельєфу, та складною системою замкнутих витягнутих знижень, які характеризувались «застійним» гідрогеологічним режимом із формуванням мулів та замуленості ґрунтів. Після ведення в експлуатацію Дніпровського водосховища, озера та болота затопилась, з’єднуючись між собою системою проток.

Геолого-літологічний розріз в межах р.Солона (діл.1) під стовпом води потужністю 2-7м представлений сучасними алювіальними відкладами представленими супіскуватими мулами, чорного кольору в підошві із прошарками піску, пластичної консистенції, потужністю до 1,1 м, які зміняється темно-сірим супіском, пластичної консистенції, потужністю до 1,7м, який зміняються  різнозернистим (середньозернистим) піском, від сірого до жовто-сірого та жовтого кольору, потужністю до 2,6 м.

Геологічний розріз в межах проток під стовпом води потужністю 0,6-2,5 м, представлений сучасними алювіальними відкладами представленими супіскуватими мулами, чорного кольору, потужністю до 0,5 м, які підстеляються верхньочетвертинними алювіально-делювіальними відкладами складеними:

– замуленим супіском, від чорного до темно-сірого кольору, пластичної консистенції, невитриманої потужністю від 0,3 до 3,0м;

– важким суглинком, темно-сірого кольору із зеленкуватим відтінком, тугопластичної консистенції, із бурими плямами окислів заліза, містами із включенням рідкої дрібної жорстви, потужністю до 1,6 м;

– супіском піскуватим, щільним, сірого кольору із зеленуватим відтінком, пластичної консистенції, містами із включенням рідкої дрібної жорстви та включенням окислів заліза потужністю до 0,5 м.

Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЧНИЙ РОЗРІЗ