Геологічні дослідження Київська область
Геологічні дослідження під реконструкцію торгівельного комплексу у Київській області, м. Переяслав-Хмельницький. Роботи виконувались сертифікованими спеціалістами GEOBEST.
Геологія ділянки
На момент геологорозвідки було пробурено 2 свердловини, які мали глибину по 8 та 2 розвідувальні шурфи.
У геологічній будові досліджуваної ділянки беруть участь породи архею-протерозою, палеозою (карбон), кайнозою (палеогенова й четвертинна система).
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГОРОЗВІДКА
Архей-Протерозойська група (АR-PR) представлена сильно метаморфізованими й дислокованими утвореннями магматичного й осадово-ефузивного комплексу (граніти, мігматити, гнейси, сланці, кварцити).
У зоні зчленування кристалічного фундаменту із Дніпровсько-Донецькою западиною спостерігається занурення кристалічних порід.
Кристалічні породи в покрівлі мають значну тріщинуватість, що поширюється на глибину до 100 м. Із глибиною тріщинуватість поступово загасає.
Палеозой-Кайнозойські відклади (Рz-Kz). Утворення цього віку представлені корою вивітрювання кристалічних порід, яка не має суцільного поширення по площі й не витримана по потужності.
Поширення кори вивітрювання зв’язане із рельєфом кристалічного фундаменту й сучасним рельєфом місцевості. Складена кора вивітрювання пухкими, рідше щільними породами, первинними каолінами, жорствою та ін.
Потужність кори вивітрювання змінюється від часток метра до 50,0 і більш метрів.
Палеозой (Рz). Кам’яновугільна система (С). Відклади кам’яновугільної системи залягають зі стратиграфічною незгодою на утвореннях докембрію, складаючи монокліналь із падінням на північ-північно-схід. Потужність їх збільшується в напрямку падіння в міру занурення кристалічного фундаменту, а також у напрямку із заходу на схід.
Представлені кам’яновугільні відклади аргілітами, вапняками, піщаниками й алевролітовими сланцями.
Глибина залягання крівлі відкладів становить 80-120 м. Потужність змінюється від 0 у смузі виклинцьовування до 300 – 350 у зоні зануренні кристалічного фундаменту.
Кайнозой (Kz). Кайнозойські відклади поширені повсюдно й представлені породами палеогенової й четвертинної системи.
Палеогенова система (Р) представлена бучакськими, київськими й харківськими утворенями, які мають повсюдне поширення.
Бучакська свита (P2bc). Відклади бучакської свиті на території досліджень трансгресивно залягають на відкладах кам’яновугільної системи й на досліджуваній території представлені морською фацією.
Літологічно відклади бучакської свити складені кварцовими й глауконітовими, іноді вуглистими пісками переважно дрібнозернистими, рідше різнозернистими, сірими, зеленувато-сірими, в підставі шару із кремнієвою галькою, іноді із прошарками піщаника. Залягають у долині ріки Самара на глибині 50-60 м і більш, потужність відкладів -10-20 м. У крівлі їх залягають відклади київської свити.
Київська свита (P2kv). Відклади київської свити залягають на породах бучаку й перекриваються харківськими утвореннями. Представлені вони мергелястими глинами, мергелями й глинистими піщаниками. Залягають у долині ріки на глибині 35-50 м, потужність відкладів 15-20 м іноді більше.
Харківська свита (P3hr). Відклади харківської свити залягають на відкладах київської свити, у межах досліджуваної території перекриті алювіальними відкладами заплавми і надзаплавних терас р.Самара. Літологічно відклади харківської свити представлені піскуватою глиною, глинястим зеленувато-сірими пісками; сірувато-зеленими піщаниками, алевритами з невеликими прошарками глин. Залягають відклади на глибині 8-25 м. Загальна потужність відкладів становить 15-20 м, іноді до 30 м.
Відклади четвертинної системи (Q) плащеподібно покривають усю досліджувану площу. Потужність їх досягає до 25 м.
У складі четвертинних відкладів виділяються алювіальні, елювіально-еолово-делювіальні, озерно-болотні, алювіально-делювіальні, еолові, елювіальні й техногенні утворення.
Геологічні роботи
Геологічні роботи проведені на Східноєвропейської полігенної рівнини, Придніпровської області пластово-акумулятивних рівнин, Придніпровської пластово-акумулятивної рівнини на палеогенових і неогенових відкладах, розташовуючись в межах лівобережної надзаплавної тераси р. Дніпро.
Геологічний розріз шурфів та свердловин преставлений:
ІГЕ-1а – Асфальт;
ІГЕ-1б – Щебінь;
ІГЕ-1 – Насипний ґрунт (ГРШ, суглинок, супісок із включеннями будівельного сміття та щебню);
ІГЕ-2 – Супісок лесовий, твердий, в підошві з прошарками піску, палево-жовтий;
ІГЕ-3 – Супісок пластичний, із включеннями карбонатів, з прожилками окису заліза, сірий;
ІГЕ-4 – Пісок пилуватий, насичений водою, жовтий.
На момент проведення геології фундаменту можна зробити висновок, що він знаходиться у задовільному стані, пошкоджень не виявлено. РГВ виробками не розкритий. При візуальному обстеженні ознак нерівномірної просадки фундаментів чи їх деформації не виявлено.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЯ ФУНДАМЕНТУ