Геологічні роботи у Херсонській області
Геологічні роботи на об’єкті: «Реконструкція установки осушки газу пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) Стрілкового газового родовища».
При виконанні інженерно-геологічних вишукувань було пробурено 3 розвідувальні свердловини глибиною по 10,0 м.
Для визначення хімічного складу ґрунтових вод і їх агресивної дії на бетон будівельних конструкцій відбирались проби ґрунтової води.
Буріння свердловин здійснювалося механічним способом. Глибина та діаметр буріння визначались цільовим призначенням свердловин.
Можливо Вас зацікавить: БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН
Геологія ділянки
Геологія ділянки розташована в зоні зчленування Причорноморської западини із Скіфською плитою. Досліджувана територія розташована в північній частині Арабатської стрілки.
Арабатська Стрілка – досить складна геологічна структура, велика частина якої складається з рихлого уламкового матеріалу. Близько 1000 років тому сталося опускання дна Сивашу і Азовського моря. Між ними утворилася неширока, довга зона підняття: над поверхнею моря з’явився рідкий ланцюжок дрібних острівців, складених суглинками, як і усі присивашські рівнини. Поступово тут.
Арабатська стрілка повністю відповідає визначенню бару: лагуною є Сиваш, протокою або каналом служить протока Тонка. Арабатська стрілка складається головним чином з обломків раковин молюсків. За підрахунками фахівців, річна продуктивність накопичення раковин в Азовському морі складає величезну величину – 25,5 мільйона тонн. З цієї кількості не менше половини залучається до потоків, які рухаються уздовж берега. Опускаючись на дно, вони постійно утворюють коси, бари, мілини і т. д. Наноси дуже часто впливають на контури берегової лінії. Якщо подивитися на карту, можна побачити, що західний берег Стрілки дещо нагадує пилу із скошеними зубцями. Численні виступи і коси тягнуться тут з півночі на південь – по напряму постійної літньої течії уздовж східного берега. Причиною течії є сильний випар в південній частині Сивашу і, як наслідок цього, – пониження рівня води в порівнянні з Азовським морем. Це і викликає переміщення значних водних мас з Азовського моря через протоку Тонку в Сиваш. Інша причина течії – вітри наганянь східного напряму. Але не уся Стрілка складається з черепашкового піску, її окремі ділянки складені суглинками. Під четвертинними уламковими породами залягають неогенові породи, серед яких є досить потужні шари суглинку і глини, черепашкових і оолітових вапняків. Ще глибше неогенові відклади змінюються піщаниками, алевролітами, мергелями і знову глинами, але вже палеогенового періоду. Вони змінюються майже кілометровою товщею вапняків верхньої крейди, а під вапняками лежать темно-сірі алевроліти і туфи нижньої крейди. Ще нижче, на глибині близько 3 км, залягають породи юрського віку. Юрськими вапняками складена Головна гряда Кримських гір.
Геологічні роботи
Геологічні роботи проводились на косі Арабатська Стрілка, південніше с. Стрілкове, Генічеського району, Херсонської області, на території пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) Стрілкового газового родовища.
В межах ділянки робіт розповсюджений акумулятивно-морський та лиманно-морський рельєф. Поверхня відносно рівна, абсолютні відмітки поверхні складають 1,0-1,9 м.
Геологія в межах ділянки робіт із поверхні представлений:
- Сучасними техногенними відкладами – насипними ґрунтами (пісок із черепашкою, будівельне сміття), потужністю до 0,5-0,7 м – ІГЕ-1;
- Під насипними ґрунтами залягають сучасні морські відклади представлені:
– піском крупним, черепашковим, із прошарками битої черепашки, пухким, неоднорідним, малого ступеню водонасичення, жовтим, потужністю 0,7-0,8 м – ІГЕ-2;
– із глибини 1,2-1,4 м – битою морською черепашкою із прошарками піску та черепашника, світло-жовтого кольору, пухкою, насиченою водою, потужністю 6,1-6,3 м – ІГЕ-3.
- Із глибини 7,4-7,6 м сучасні ґрунти підстеляються пліоценовими відкладами представленими важким суглинком, бурого кольору, тугопластичної консистенції, розкритою потужністю до 2,4-2,6 м – ІГЕ-4.
Можливо Вас зацікавить: ГЕОЛОГІЧНИЙ РОЗРІЗ
Із негативних процесів і явищ у межах описуваної території слід зазначити можливість підтоплення (ґрунтовими водами) території в період штормів, а також абразію берегів – процес переробки берегових відкладів уздовж узбережжя моря.
В сучасний геологічний час, рівень Азовського моря переживає період трансгресії (поступове підняття рівня). В періоди трангресії по узбережжям морів відбувається переважання процесів абразії над процесами акумуляції матеріалу. Берегова лінія на Арабатській косі, в районі дослідження, також відчуває на собі негативний вплив абразійних процесів, що особливо помітні під час штормів. Проте геологічна будова коси і сприятливі напрямки вздовжберегових течій, нівелюють абразійні процеси акумулюючи матеріал в зоні пляжів. Абразія берегів може відбуватися з різною інтенсивністю і потребує постійного моніторингу за швидкістю протікання. В разі підвищення інтенсивності абразії в зоні пляжу ділянки робіт, що буде загрожувати повним розмивом пляжної смуги і підмиванням будівель бази відпочинку, слід запроектувати будування берегозахисних і берегоукріплювальних інженерних споруд.
